- розбагатілий
- —————————————————————————————розбагаті́лийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розбагатілий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до розбагатіти … Український тлумачний словник
розжирілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до розжиріти. 2) у знач. прикм. Який став надто жирним, повним, огрядним. || перен., фам. Який розбагатів, став заможним за чужий рахунок … Український тлумачний словник